Фактчекінг
Публічна електронна таблиця для викриття сумнівної інформації про Україну
Bellingcat опублікував статтю про те, як задокументувати та спростувати кадри з передової, а також склав загальнодоступну електронну таблицю, яка розкриває повідомлення про інциденти.
Дослідження кампанії дезінформації, що стоїть за війною Росії проти України (GIJN)
У цій статті лауреат Нобелівської премії миру та генеральний директор Rappler Марія Ресса бере інтерв’ю у експерта з дезінформації Джейн Литвиненко про російську державну пропаганду та війну в Україні.
Роуен Філіп із Global Investigative Journalism Network пише: «Тепер ми знаємо, що війна США у В’єтнамі була заснована на неправдивих заявах про напад на американський військовий корабель у Тонкінській затоці. Так само вторгнення в Ірак у 2003 році було виправдано з використанням хореографії… і, зрештою, безпідставні — твердження, що Саддам Хусейн володів зброєю масового знищення. Чи подібна кампанія дезінформації також використовувалася як привід для повномасштабного вторгнення Росії в Україну?"
Стартовий набір інструментів GIJN для відстеження Росії по всьому світу
«Війна Росії проти України викликала вибух інтересу до того, що робить Москва в усьому світі». Тому GIJN зібрав стартовий набір інструментів, щоб допомогти журналістам відстежувати російські активи, політичне втручання та дезінформацію в їхніх країнах. Вони зібрали понад 30 корисних сайтів від літаків олігархів до трекерів санкцій, а також інструменти для спостереження за війною Росії проти України.
Poynter - виявлення фейків та фактчекінг України
Як помітити підробки на відео та фото під час вторгнення Росії в Україну
Подивіться на методи, які використовують журналісти та інші дослідники, щоб перевірити, чи є зображення та відео реальними та в точному контексті.
#UkraineFacts
Міжнародна мережа перевірки фактів — це підрозділ Poynter Institute, що об’єднує спеціалістів із перевірки фактів по всьому світу. Перевірені факти та розвінчану дезінформацію про Україну можна знайти на сторінці #UkraineFacts.
Детальніше про #UkraineFacts читайте в цій статті від Reuters Institute.
Q&A: Міжнародне право, що регулює збройні конфлікти
Human Rights Watch (HRW) опублікували статтю "Росія, Україна та міжнародне право: про окупацію, збройні конфлікти та права людини", в якій детально розповідається про правові аспекти ситуації, що триває в Україні.
Безкоштовні ресурси DW, що допоможуть вам уникнути дезінформації та обійти цензуру щодо України
Команда Інновацій Deutsche Welle опублікувала лист безкоштовних ресурсів DW, щоб допомогти читачам уникати сумнівного вмісту та/або допомогти іншим отримати необхідну інформацію. У них також є спеціальна команда перевірки фактів, яка «розвінчує фейки, пояснює та використовує методи глибокого дослідження, щоб відокремити факти від вигадки». Вони вже публікують і продовжуватимуть публікувати спеціальні пости про фейки, пропаганду та війну.
Використання російських соціальних мереж
Foreign Policy намітила, як мережа прокремлівських пропагандистських соціальних мереж використовується для «просування» війни в Інтернеті на умовах Путіна. «Telegram може бути досить маргінальним каналом соціальних медіа на Заході, але — на відміну від Twitter, Facebook та YouTube — це канал без обмежень для підтримуваних державою пропагандистських кампаній у Росії, де він залишається популярним».
Глобальний моніторинг конфліктів
Цей інструмент, створений Núcleo Jornalismo, бразильсьскою ініціативою, яка висвітлює вплив соціальних мереж на життя людей, «моніторить зібраний список облікових записів у Twitter, щоб збільшити виявлення надійної, корисної інформації в соціальних мережах про війну в Україні у 2022 році.
Маючи зібраний список, інструмент допомагає відфільтрувати інформаційний шум, дезінформацію, меми і плагіат, що оточують конфлікт». Núcleo має власний кураторський список, а також спирається на списки GFMD, Nieman Lab і наступні списки Twitter: Росія-Україна, створений Крістіною Тардагіла та Українські журналістки від #WomenInJournalism.
Мапа фактчекінгових ініціатив у Європі
European Digital Media Observatory (EDMO) «об’єднує фактчекерів, експертів з медіаграмотності та наукових дослідників для розуміння та аналізу дезінформації у співпраці з медіаорганізаціями, онлайн-платформами та практиками медіаграмотності».
EDMO створила робочу групу з дезінформації про війну в Україні, зосереджену на країнах ЄС та ЄЕЗ, а також на західних Балканах, «збираючи та сортуючи відповідні матеріали, що охоплюють різні аспекти, такі як перевірка фактів, розслідування, швидкий аналіз та дослідження кампанії з дезінформації, а також конкретні ініціативи з медіаграмотності».
Спеціальна група готує періодично оновлюваний список статей з перевірки фактів, які мережа EDMO опублікувала під час кризи.
EDMO створила всеосяжну «мапу» ініціатив та організацій в ЄС, які зосереджені на фактчекінгу, верифікації та розвідці відкритих джерел (OSINT). Наразі функції їхнього сховища:
фактична мапа з назвами та місцезнаходженнями відповідних організацій (з можливістю масштабування)
таблиця з розширеною інформацією (для сортування, пошуку)
редакційний розділ із коротким описом окремих операцій
Довгострокові та глобальні факти про Україну
Our World in Data містить перелік діаграм, даних та ресурсів, які можуть бути корисними для розуміння контексту війни, що триває в Україні. Сайт не публікує жодних даних про війну, що триває в Україні, а натомість надає довгостроковий і глобальний контекст про військові ресурси, конфлікти, виробництво енергії та торгівлю, політичні режими та інші актуальні теми.
Пояснення законів щодо «фейкових новин» у Росії
Цей посібник призначений для того, щоб надати зручні практичні поради для журналістів і редакцій, які прагнуть зрозуміти російські закони про «фейкові новини» та те, як вони застосовуються до місцевої та міжнародної преси. Посібник створений спільно Комітетом із захисту журналістів та Thomson Reuters Foundation, а юридичне дослідження pro bono надано Hogan Lovells.
Last updated
